Українська громада Штутгарта щиро запрошує всіх на Службу Божу українською мовою, яка відбувається щонеділі о 10-й годині ранку в Kаплиці Kolpinghaus Stuttgart-Zentral. Священик о. Роман Врущак.

Kolpinghaus Stuttgart-Zentral
Heusteigstraße 66
70180 Stuttgart

Також майже щомісяця проходять Служби Божі в сусідніх містах Тюбінген та Гайльброн.

Різдвяна Служба Божа відбувається щороку за цією адресою:

Українська греко-католицька церква у Штутгарті

Як свідчать архівні документи церковного управління Ротенбург-Штутгарт (Rottenburg-Stuttgart), перші згадки про українських греко-католиків на теренах Вюртембергу датуються 1938 роком. 

Однак, початком регулярного парафіяльного життя слід вважати повоєнний період. У двох таборах для переміщених осіб у Людвігсбург (Ludwigsburg) та Штутгарт-Цуффенгаузен (Stuttgart-Zuffenhausen) у 1944 – 1950 роках існували українські душпастирства. 

Зокрема, у таборі Штутгарт-Цуффенгаузен-Гренадірказерне (Stuttgart-Zuffenhausen-Grenadierkaserne) за даними архівів у 1947 році мешкало 1.482 греко-католиків, 160 православних та 13 інших вихідців з України (Дмитро Блажейовський. Українське католицьке духовенство у діяспорі (1751 – 1988), Рим, 1988). У таборі Людвігсбург-Люітпольдказерне (Ludwigsburg-Luitpoldkaserne) того ж року було 723 греко-католиків і 74 православних. У таборі Ельванген (Ellwangen) – 2.380 греко-католиків і 220 православних. У французькій окупаційній зоні в Тюбінген (Tübingen) тоді налічувалося 93 греко-католики та 5 православних.

Від 1951 року було організоване парафіяльне життя у Людвігсбурзі, Кірхгаймі, Гайльбронні та Штутгарті. На початку 60-х років до душпастирства були залучені міста Крайльсгайм та Ельванген, але з часом, через відтік молоді, регулярні служби там перестали правитися. Така ж доля спіткала громади Кірхгайму та Гайльбронну. З українців, що прибули з колишньої Югославії, у 1981 році у Бодельсгаузені створилася греко-католицька громада, де нині раз на місяць відбуваються літургії.

Слід згадати українських душпастирів, що служили на території католицької дієцезії Ротенбург-Штутгарт (Rottenburg-Stuttgart) усіх років: отців Володимира Возняка, Миколу Ілевича, Юліана Микитина, Володимира Арвая, Стефана Дмитришина, Михайла Іваника, Дмитра Поперечного, Петра Миронюка. Також до душпасирства в 1949-1950 роках були залучені священики: отці Ярослав Шуст, Євген Цегельський, Іван Олексюк та Роман Коцюмака. 

З 1988 року парохом у Штутгарті є отець Роман Врущак. Народився 2 вересня 1957 року у Полянові (Польща). Своє рукоположення він прийняв у Римі. 15 листопада 1981 року його благословив на священицьке служіння патріарх Йосип Сліпий. З 1981 по 1987 рік був парохом в польській Померанії. З грудня 1987 він проповідує Слово Боже у Німеччині. Спочатку служив у Мюнхені, а з 1988 року очолює Українське душпастирство у Штутгарті. 

12 січня 2008 року на зміну Українській католицькій місії у Штутгарті, що працювала тут з середини 40-х років минулого століття, прийшов наступний етап розвитку і штутгартська громада отримала статус персональної парафії. Покровителем Штутгартської парафії є Святий Василій Великий. Центром парафії є Каплиця Kolpinghaus у районі Бад-Канштат (Bad Cannstatt) Штутгарту. 

Також у штутгартському передмісті Фазаненгоф (Fasanenhof), починаючи з 1970 року, декілька разів на рік проходять українські богослужіння у католицькій церкві Святого Ульріха, яка надає приміщення парафіяльного центру для потреб української громади. У цій католицькій церкві знаходиться меморіальна дошка з бронзи, присвячена 1000-річчю хрещення України-Русі, встановлена там у 1988 році стараннями отця Петра Миронюка та Української громади Штутгарту.